Екологічна освіта та виховання

Екологія - одна з найактуальніших наук сучасності. З нею пов'язують надії на виживання людства в сучасному світі. Слово «екологія» дуже поширено у наш час і в побутовому спілкуванні, і в засобах масової інформації, і в промовах політиків. Однак, далеко не всі уявляють собі його справжнє значення. Найчастіше його використовують в сенсі «стан навколишнього середовища» і відносять виключно до людини, його здоров'ю і умовам життя. Насправді екологія - це складна наука з безліччю розділів, в центрі уваги якої - закони стійкості живої природи, зв'язки організмів один з одним і середовищем проживання, що дозволяють виживати, розвиватися і протистояти змінам умов. Ці зв'язки якраз і підтримують загальну систему життя на Землі, від бактерій до людини.

Забруднення біосфери

У числі найважливіших проблем людства, з якими йому доводиться все частіше стикатися на початку 21 століття, продовжує наростати така, як забруднення біосфери. Вона входить до переліку всього комплексу глобальних проблем людства, які розглядаються сучасною наукою як такі, які здатні до саморозвитку, самовідтворення у все більших масштабах, і подолати які, можна тільки шляхом об’єднання зусиль усього людства.

Виробничо-господарська діяльність країн починає робити такий вплив на біосферу Землі, що на даному етапі виникла реальна загроза не тільки, власне, чистоті природного оточення, а й виникли умови для її фізико-біологічного переродження. Виявляється це, перш за все, в порушенні біоценозу – рівноважного стану природного середовища, при якому вона ще в змозі використати внутрішні ресурси підтримки існування на необхідному хіміко-біологічному рівні. Зсув біоценозу, що відбувається під впливом такого явища, як забруднення біосфери, безпосередньо веде до втрати здатності саморегуляції, яка забезпечує мінімізацію втрат від різного роду природних катастроф та негативних наслідків людського господарювання у природному оточенні.

У деяких випадках, можна вже зараз вести мову про досягнення, або навіть перевищенні, всіх допустимих меж, при яких біологічне середовище здатна забезпечувати своє стійке існування. Проблема полягає ще й у тому, що людство і наука, ще дуже слабо знають ці самі межі стійкості, які формулюються, головним чином, на основі емпірики. Тим не менш, в деяких регіонах планети вже зараз спостерігаються незворотні процеси деградації природного середовища і біосфери в цілому. Можна перерахувати деякі з найбільш «звучних» проблем, до яких безпосередньо призвело забруднення біосфери.

«Парниковий ефект» – це явище пов’язане з підвищенням температури у північних широтах Землі, так, наприклад, вчені заявляють, що величина цього підвищення за останні тридцять років склала приблизно 0,7 градуса. Цей температурний зростання обумовлене збільшенням кількості діоксиду вуглецю та інших аерозольних сполук в атмосфері планети. Як результат – наднормальна поглинання повітрям тієї енергії, яка виділяється Землі Сонцем. Цей ефект дійсно являє собою глобальні проблеми біосфери, тому що його джерелом є енергоресурсну підприємства – ТЕЦ, АЕС, і, навіть ГЕС, хоча до недавнього часу було прийнято вважати «енергію води» екологічно чистою.

Такий же, воістину «космічної» проблемою виступає і зменшення озонового шару. Цей захисний екран, по своїй фізичній природі, є пульсуючим, тобто змінює свою величину під впливом ряду факторів. Однак в останні десятиліття в комплексі чинників все більш помітну роль стали грати фактори, аж ніяк не космічного характеру, а суто земні і зовсім не позитивні.
Йдеться про надмірне використання у виробництві та побуті хлорфторуглеводородов (фреонів), які активно руйнують озон. Підписані на міжнародному рівні угоди щодо збереження озонового шару, поки, на жаль, бажаного ефекту не мають, як і раніше продовжується забруднення біосфери цими продуктами.

Важливою екопроблемам є масове знищення лісів, які відіграють провідну роль у підтримці стійкості біоценозу по всій планеті. Величезні лісові масиви можуть цілком виступати в якості головного постачальника кисню на території, розташовані за десятки тисяч кілометрів від них. Вони здатні поглинати атмосферні забруднення, забезпечувати захист грунтів від ерозії, сприяти нормальному перебігу річок, регулювати кругообіг кисню і вуглецю в природному оточенні.

Широкий резонанс у світі викликають і проблеми біосфери, що викликаються власне «брудної» виробничо-господарської діяльністю людей.

Як підкреслювалося, в результаті забруднення грунтів, лісів, вод, повітря, у всіх цих середовищах починаються процеси необоротного характеру, а тому їх дозвіл має розглядатися всім людством в якості нагальною завдання, яку необхідно вирішувати вже сьогодні.

Забруднення літосфери

До складу літосфери входить суходіл, який займає 29,2% поверхні Землі (148 млн км2 ) і включає грунти різної категорії та корисні копалини на поверхні й у надрах. Близько 10% суші займають льодовики (Антарктида, Гренландія та ін. Сільськогосподарськими угіддями зайнято 33,1% поверхні Землі, 30,1% - лісами, 36,8% площі припадає на гори, тундру, болота, пустелі, промислові об’єкти та населені пункти. Загальна площа орних земель становить близько 1,5 млрд га (близько 11% суші). На кожного мешканця планети припадає близько 0,4 га орної землі.

Грунти є біологічним фільтром і нейтралізатором багатьох антропогенних забруднень і здатні до самоочищення.

Забруднення літосфери відбувається як природним шляхом, так і антропогенним. Під впливом природних стихійних явищ (падіння метеоритоів, землетруси, виверження вулканів, буревії, повені та інше) руйнуються природні ландшафти, господарські будівлі, знищуються сільськогосподарські угіддя, гинуть представники флори і фауни. В результаті антропогенної діяльності утворюється значна кількість відходів промислових, сільськогосподарських і побутових.

Основна маса промислових відходів утворюється на підприємствах гірничодобувної та гірничопереробної промисловості (відвали породи, шлаки), чорної металургії (шлаки, шлами, колошниковий пил), металообробної (ливарні відходи, браковані вироби), лісовій і деревообробній промисловості (лісозаготівельні відходи, відходи переробки деревини), енергетичного комплексу (шлаки, попіл, ядерні відходи), хімічної та суміжних галузей, харчової, текстильної і легкої промисловості. Виробництво пластмасової продукції супроводжується утворенням твердих технологічних відходів та відходів споживання. Особливо загрозливими для навколишнього середовища є відходи споживання пластмас, кількість яких щорічно зростає У 1980 році в Англії до відходів потрапило близько 1,35 млн т пластмас, у США – близько 2,5млн т. Ці відходи характеризуються значною стійкістю в природних умовах, що призводить до значного забруднення довкілля.

Значні порушення пов’язані з відкритими розробками, що потребує відведення місць для покривних порід, При цьому відбувається зниження рельєфу. Створення глибоких і значних за площею кар’єрів супроводжується зсувами, обвалами, селями. Навколо родовищ облаштовують відвали пустої породи, терикони і шламонакопичувачі. З усього видобутого із земних надр обсягу речовин використовується тільки 2-6%, що пояснюється недосконалістю технологій. Решта потрапляє у відходи, забруднюючи природне середовище.

У промислових твердих і рідких відходах трапляються різні токсичні речовини, що несприятливо впливають на розвиток рослин і тварин та на здоров’я людей. У виробництві пластмас і синтетичного волокна утворюються відходи бензолу, фенолу, метанолу. Спалювання вугілля в теплоенергетиці пов’язане з утворенням шлаків, попелу, сажі.

Значними забрудниками літосфери є житлово-комунальне господарство, яке здійснює будівництво житла, доріг та інших господарських об’єктів, що призводить до руйнування природних ландшафтів, накопичення великої кількості будівельного і побутового сміття. Кількість побутового сміття постійно зростає. На кожного міського мешканця щороку утворюється від 250 до 800 кг відходів. У світі щороку утворюється 400-500млн т побутового сміття.

Значний обсяг забруднень попадає в грунти з тваринницьких ферм. Проблему ефективної утилізації відходів тваринництва поки що не вирішено.

Небезпечним є зменшення площі родючих грунтів, які створювалися природою протягом тисячоліть. Внаслідок розорювання, меліорації та широкомасштабного застосування хімічних засобів грунти деградують та перенасичуються шкідливими речовинами.

Кожні 10 років людство втрачає близько 7% верхнього шару грунту внаслідок ерозії. Ерозією (лат. ерозіо – роз’їдання) називають порушення грунту й гірських порід потоками води або вітром, а також внаслідок механічного впливу.

Наслідки забруднення гідросфери  

Найважливішим наслідком забруднення води є те, що, потрапляючи у водойми, забруднювальні речовини спричинюють зниження її якості.  

Якість води – це сукупність фізичних, хімічних, біологічних та бактеріологічних показників, які обумовлюють придатність води для використання у промисловому виробництві, побуті тощо.  

Це виявляється у зміні її фізичних властивостей (прозорості, запаху, присмаку) та хімічного складу (кислотності, кількості органічних та мінеральних домішок, вмісту отруйних речовин тощо), у зменшенні вмісту у воді кисню, зміні кількості і видового складу мікроорганізмів, появі хвороботворних бактерій. Отже, забруднення природних вод може призвести до того, що вони стають непридатними для пиття, купання, а інколи і для технічних потреб. Як правило, забруднена вода непридатна і для використання у промисловості, оскільки порушує нормальний хід технологічного процесу, знижує якість вироблюваної продукції.  

Природна вода, забруднена побутовими стоками, непридатна для водопостачання населення, бо шкідливі речовини та збудники хвороб, що містяться в ній, завдають великої шкоди здоров’ю людей, можуть викликати різні інфекційні захворювання (дизентерія, інфекційний гепатит, холера та ін.).  

Кінцевим результатом збільшення антропогенного тиску на екологічну систему океану є поступова деградація морських біоценозів з наступними несприятливими наслідками для здоров’я людини.  

Дуже небезпечними для природних водних екосистем є стоки, що утворюються на підприємствах целюлозно-паперової промисловості. Останні скидають у водойми як целюлозні волокна, так і значну кількість органічних і неорганічних отруйних речовин. У стоках цих підприємств розчинені вуглеводи, жири та смоли, які легко окиснюються за участю аеробних мікроорганізмів, що спричиняє активне поглинання розчиненого у воді кисню та пересичення водойм органікою.  

Значну небезпеку для морських та океанічних акваторій становить перевезення нафти та нафтопродуктів танкерами. У результаті аварій суден, промивання резервуарів, неминучих втрат нафти при видобутку у шельфовій зоні, при завантаженні і розвантаженні суден щорічно у води Світового океану потрапляє 12-15 млн. т нафти.  

Кожна тонна нафти вкриває тонкою плівкою приблизно 12 км2 водної поверхні і забруднює близько мільйона тонн морської води. Нафтова плівка викликає загибель заплідненої ікри, порушує процеси фотосинтезу і виділення кисню, тобто порушує газообмін між атмосферою і гідросферою. Ліквідація нафти диспергаторами, здебільшого ПАР (поверхнево-активними речовинами), екологічно не має сенсу, оскільки вони отрутніші за нафту.  

Тривалість перебування решток нафти на берегах залежить від прибою хвиль. На скелястих та піщаних берегах вона невелика (2—3 міс), на ватах і солончаках дуже довга (понад 5 років). Деякі двостулкові мушльові молюски у випадку покриття моря нафтою можуть закрити свої стулки і порівняно з незахищеними організмами здобути селекційну перевагу. Для птахів, котрі сідають на воду, як більшість мартинів, це особливо небезпечно. Птахи, що пірнають (гагарка, топірець), плутають нафтові плями з їжею і отруюються. Нафта склеює пір’я, теплоізоляція порушується. Для підтримки температури тіла стає інтенсивнішим обмін речовин, через що витрачаються жирові резерви. Птах гине від виснаження. В процесі очищення нафта поширюється на пір’я і потрапляє до травної системи.  

Моря та океани забруднюються не тільки нафтопродуктами. До них потрапляють промислові і побутові відходи, які містять солі різних металів, отрути, значну кількість пестицидів, добрив, миючих засобів, радіоактивних речовин. Вважають, що у водойми надходить більше 500 тис. різноманітних речовин. Важкі метали стоків (свинець, ртуть, цинк, мідь, кадмій) активно накопичуються у харчових ланцюгах, кінцеву ланку в яких займає людина. Тому відомі випадки масового отруєння людей ртуттю, що містилась у рибі, а також кадмієм при використанні недоброякісної води.  

Стічні води, які містять органічні речовини, мають значну кількість біогенів. Вони здатні утримуватись часточками глини та гумусу і підвищувати родючість ґрунту. Після надходження біогенів до водних екосистем відбувається масове розмноження організмів фітопланктону. Внаслідок їх бурхливого росту та розмноження збільшується і кількість органічних решток (відмерлі особини), що веде до збільшення загальної маси органічної речовини у водоймі. Інтенсивний розвиток фітопланктону зумовлює помутніння води, а, отже, і погіршення умов для росту бентосних рослин. Зменшується також насичення води киснем, особливо у бентосній частині. Усі ці процеси погіршують умови для проживання водних тварин. Вода стає непридатною для життя, у ній починають переважати анаеробні процеси, накопичення отруйних для багатьох тваринних організмів речовин. Відбувається евтрофікація – підвищення біологічної продуктивності водних екосистем внаслідок накопичення у воді біогенних елементів, які надійшли до водойми природним шляхом або у результаті діяльності людини (антропогенне). Евтрофікація призводить до заростання водоймища, обміління, зниження рибної продуктивності і утворення на місці водойми болота.  

Забруднення атмосфери

Навколо Землі існує повітряна оболонка – атмосфера (грец. атмос – дихання). Вона окутує Землю до висоти 2-3 тисячі кілометрів і межує з космічним простором. Атмосферне повітря – це фізична суміш газів азоту, кисню вуглекислого газу, до десяти інертних газів та водяної пари. Склад повітря досить сталий і мало змінюється з висотою, Але з підняттям вгору воно розріжується і відповідно зменшується вміст кожного газу в одиниці об’єму – знижується парціальний тиск газів. Гази, що утворюють атмосферу легко переміщаються, але атмосфера все таки має чітко виражену пошарову будову: тропосфера, стратосфера, мезосфера, термосфера і екзосфера. Над поверхнею Землі знаходиться тропосфера ( тропос – поворот). Вона сягає висоти від 8-10 км в полярних областях до 16-18 км над екватором. У ній міститься основна маса повітря, до 80% усієї маси атмосфери, воно має тут найбільшу густину.

Шар атмосфери, товщиною до 480 км, служить надійним щитом, що захищає Землю від бомбардування метеоритами, що летять із космічного простору в напрямку Землі.

 У результаті виробничої діяльності людського суспільства відбувається забруднення атмосфери, що призводить до зміни хімічного складу повітря. Під забрудненнями атмосфери розуміють рідкі і тверді часточки та газуваті речовини, що надходять в атмосферу в результаті побутової та виробничої діяльності людей.

Забруднення атмосфери відбувається також і природним шляхом: вулканічні гази, природний пил, спори грибів, мікроорганізми, тощо.

Щороку в атмосферу внаслідок спалювання палива та від інших джерел потрапляє понад 25 млрд. т вуглекислого газу, понад 200 млн. т оксиду карбону, близько 200 млн т оксиду сульфуру, понад 50 млрд. т різних вуглеводнів.

Основними джерелами забруднення атмосферного повітря є енергетика (теплові та електричні станції), промислові підприємства, транспорт (особливо автомобільний), комунальне та сільське господарство, військово-промисловий комплекс. При цьому частка різних джерел у різних країнах дуже різниться. Так, у США на транспорт припадає 42%, спалювання палива в стаціонарних установках – 21%, промисловість – 14%, , спалювання деревного палива – 8%, спалювання сміття – 8%,на інші джерела – 10%.

15% вуглеводнів, 60% - оксидів нітрогену, 80% - сірчистого ангідриду, 26% - пилу утворюються внаслідок спалювання палива Від автотранспорту утворюється 50% вуглеводнів, 15% - оксидів нітрогену, 21% - пилу і 1% - вуглекислого газу. У містах багато утворюється органічних речовин і бактерій з побутових відходів та сміття.

Вихлопні гази автомобілів містять до 4-5% оксиду карбону, а також ненасичені вуглеводні й альдегіди, сірковмісні сполуки та сполуки свицю. Легковий автомобіль під час руху викидає за годину до 3 м3 оксиду карбону, а вантажний – до 6 м3. Щороку понад 200 мільйонів автомобілів викидають в атмосферу до 200 млн. т оксиду карбону, 40 млн. т вуглеводнів, 20 млн. т оксидів нітрогену та значну кількість свинцю.

Значно забруднюють повітря літаки. Викиди чотиримоторного реактивного літака на злеті еквівалентні вихлопу біля 7000 автомобілів. В портових містах джерелом забруднення є суднові дизельні двигуни, які споживають до 2 т палива за годину.

Одним із головних забрудників атмосферного повітря є теплоенергетика. Під час спалювання 1 т вугілля в атмосферу викидається до 23 кг попелу, 15 кг оксиду сульфуру. Теплові електростанції світу щороку викидають 120 млн т попелу і до 60 млн т оксиду сульфуру.

Не всі промислові викиди можна ідентифікувати. Найпоширенішими забрудниками, що надходять з промисловими викидами, є попіл, сажа, оксид цинку, силікати, хлорид свинцю, сірчистий і сірчаний альдегіди, вуглеводні, смоли, альдегіди, аміак, оксид карбону, радіоактивні гази та аерозолі.

Підприємства чорної металургії забруднюють атмосферу пилом, оксидами карбону, сульфуру, нітрогену та металів. Агломераційні фабрики викидають гази з великою кількістю пилу та оксиду сульфуру. Підприємства кольорової металургії викидають запилені гази. З 1 т пилу, що викидається в атмосферу при виплавлянні мідних руд, можна отримати 100 кг міді і трохи менше свинцю та цинку.

Хімічні виробництва забруднюють атмосферу пилом, що містить органічні та неорганічні сполуки, а також різними газами.

 

 

Хмельницький професійний ліцей бере активну участь у впровадженні екологічної освіти в навчальному закладі. У ліцеї проводяться різні екологічні заходи, такі як: конкурси творчих робіт, виховні години з екологічним спрямуванням, екологічні акції, в яких приймають активну участь учні та педагоги ліцею.

 

Конкурси творчи робіт. Предмет "Екологія".

Творча робота на тему "Вплив важких металів на живі організми"

 Презентація "Вплив важких металів на живі організми" 

 

Екологічні акції.

Всеукраїнська акція «Дерева Миру»

Учні та педагоги взяли активну участь у Всеукраїнській акції «Дерева Миру». Волонтери впорядкували територію в районі озера в мікрорайоні Дубово.

Еко-акція на захист природи «Очистимо наше місто»

Всі учні ліцею стали активними учасниками еко-акції на захист природи. Волонтерський загін прибрав забруднене узбіччя по вулиці Рибалко від ліцею аж до виїзду з міста. Волонтери зібрали 150 мішків із сміттям.

 

 

«Очистимо наше місто» – саме таке гасло сприяло волонтерам.